Відкриті Харківські турніри юних біологів

І Харківський відкритий турнір юних біологів

З 3 по 6 березня цього року на базі Харківського фізико-математичного ліцею № 27 відбувся 1-й Харківський відкритий турнір юних біологів, ініціатива проведення якого належала господарям турніру. Це є цілком природнім, адже учні ліцею протягом багатьох років беруть участь у найрізноматніших олімпіадах, турнірах, конкурсах, а його викладачі є постійними членами журі та оргкомітетів цих змагань. Досвід проведення турнірів такого рівня з інших предметів у ліцея досить багатий (вже проведено сім регіональних турнірів юних фізиків, а минулого року - VII Всеукраїнський турнір юних фізиків), тому рішення провести турнір з біології є цілком логічним та своєчасним.

Важливість та переваги турнірів наявні, оскільки ця форма змагання не тільки допомагає учням виробити вміння концентруватися та розглядати запропоновану проблему з різних боків, але й надає педагогам змогу скласти досить об'єктивне уявлення про загальний рівень розвитку дітей, переваги та недоліки навчальних програм. З цією метою було розроблено пакет творчих поліфункціональних задач з використанням набутків найсучаснішої наукової біологічної літератури. Високий рівень доповідей команд був гарантований тим, що творчі завдання були повідомлені їм якнайменш за півтори місяці до початку турніру. Це надало змогу командам досить тривалий час перебувати в інтенсивному пошуковому стані, відшукуючи рішення, яке не могло бути єдиним, виходячи зі змісту задач.

Саме використання таких завдань дозволяло оцінити не лише рівень знань учасників, а й їхні ораторські здібності, вміння вести дискусію, відстоювати свою точку зору, здатність находити позитивні та негативні риси доповідей суперників. Система розіграшу передбачала швидку зміну ролей кожної з команд, стимулюючи у їх членів потребу миттєво адаптуватися до нової ігрової позиції, краще розуміти стан суперників. Кожне завдання розігрувалося одночасно трьома командами. Перша команда (доповідач) протягом десяти хвилин пропонувала свій варіант розв'язку завдання; друга (опонент) мала знайти переваги та недоліки цього розв'язку; третя (рецензент) оцінювала виступи перших двох. Компетентне журі, до складу якого входили викладачі та науковці міста (д.б.н. П.А.Каліман, к.б.н. Л.О.Красильнікова, к.б.н. О.В.Тагліна, к.б.н. В.Ю.Страшнюк, к.б.н. А.Л.Загайко, к.б.н. Ю.О.Садовниченко, к.б.н. Р.В.Шаламов, викладачі А.Г.Дербеньова, Л.Г.Мельник, А.І.Фастовська, бронзовий призер міжнародної олімпіади з біології 1997 р., студент біологічного факультету ХНУ Ю.Є.Крутіков), а також керівники команд-учасниць турніру (Л.О.Кривчанська, Є.О.Кукленко, О.В.Фомін, О.В.Симоненко, Т.В.Буджак) оцінювало роботу кожної команди в усіх номінаціях.

На запрошення взяти участь у турнірі відгукнулися, виставивши свої команди, Харківський університетський ліцей, авторська школа Бойко (м. Харків), Чернівецький міський ліцей № 3 медичного профілю; Херсонська обласна чоловіча гімназія висунула збірну команду Херсонської області. Учасникам турніру була запропонована широка культурна програма. Після урочистого відкриття команди випробували свої сили у брейн-ринзі, що його проводив переможець Всеукраїнських змагань з брейн-ринга Б.Ю.Брукман. А вже наприкінці дня відбувся вечір знайомств, що сприяв неофіційному, більш особистому спілкуванню майбутніх суперників. Для гостей з інших міст було проведено екскурсію по Харкову з відвідуванням музею Природи. Окрім цього вони відвідали Харківський академічний театр опери та балету ім. М. В. Лисенка.

У ході турніру було проведено три півфінальних боя, за результатами яких у фінал вийшли команди Харківського університетського ліцею, Чернівецького медліцею та збірна команда Херсонської області. У фіналі були розіграні такі задачі:

1. "Людина і кит". Відомо, що основним подразнювачем нейронів, які входять до складу дихального центру, є вуглекислий газ. Саме тому людина не може затримувати дихання більше 1-5 хвилин, адже вуглкислий газ, котрий утворюється в ході метаболізму, подразнює дихальний центр, що призводить кінець кінцем до вдоху. Як пояснити те, що кити можуть пірнати на велику глибину й знаходитися під водою десятки хвилин, припиняючи на цей час дихання.

2. "Радіоізотопи". Отримання штучних радіоізотопів усіх елементів є, як вважають, най-більшим внеском у біологію з часів винайдення мікроскопу. Підтвердіть чи спростуйте це припущення, навіть якщо ви не зможете порівняти цей внесок з іншими внесками в біологію.

3. "Кмітливі голуби". На рухливому конвейєрі лежать однакові деталі (металеві кульки). Деякі з них мають відхилення від стандарту (при цьому змінюється відбивальна здат-ність поверхні) й підлягають відбраковці. Одна з фірм використала голубів як контро-лерів. Голубі дзьобали браковані деталі (котрі падали у спеціальні ящики) і не торкали-ся нормальних кульок, залишаючи їх на конвейєрі. Ефективність браковки виявилася надто високою. Чому було обрано саме голубів і у чому полягало їх навчання?

4. "Загадкова колонія". Близько 150 років тому німецький дослідник Е.К.Брандт писав: "…здебільшого ці тварини живуть разом великими колоніями. У кожній колонії, що вважається однією твариною, можна відрізнити зпереду тварину, яку вважали головою, і потім значну кількість тварин іншої будови. Передня тварина відрізняється від усіх інших своєю будовою: тут можна знайти органи прикріплення всієї колонії, тоді як інші тварини позбавлени таких органів. Проте у них є органи розмноження, яких немає у першої тварини". Про яких тварин йдеться в цьому уривку? Як змінилися сьогодні наші уявлення про цих тварин? Які ще організми схожі за описом Брандта на його колонії?

5. "Корисні мухи". З давніх давен люди робили спроби використовувати мух для своїх потреб. Зараз багато з вчених вказують на велике значення мухи в економіці тваринництва і пропонують використовувати фантастичні "таланти" цієї тварини. Запропонуйте якомога більше можливостей використання мух у різних галузях промисловості, сільського господарства тощо.

6. "Лихо зернових". У 100 році Пліній писав про одного з паразитів як найбільше лихо зернових культур. Значно пізніше у британській колонії Массачусетс вийшов закон, згідно з яким "кожний, на чиїх землях ростуть кущі барбарису, повинен знищити або викорчувати їх до 13 червня 1760 року". Звідки така немилість до барбарису і причому тут лихо для зернових культур? Оцініть біологічну справедливість наведеного закону.

Розіграно було задачі "Корисні мухи", "Загадкова колонія" та "Радіоізотопи". Переможцями турніру стали команди Харківського університетського ліцею і Чернівецького медліцею. Вони розділілили І місце, оскільки набрали однакову кількість балів, команда Херсонської області посіла ІІ місце. У особистій першості абсолютним переможцем турніру став капітан Херсонської команди, учень Бериславської гімназії П.Луков. Усі учасники турніру були нагороджені цінними призами та подарунками.

На церемонії урочистого закриття турніру голова журі доктор біологічних наук, професор П.А.Каліман висловив думку, що започатковані турніри мають існувати довго, оскільки у них чудово поєднуються навчання, гра, пошукова робота і навіть справжня наукова дослідницька робота школярів.

Наш турнір проходив після VIII Всеукраїнського турніру юних фізиків (Одеса, Рі-шельєвський ліцей). У віснику цього турніру експерт-консультант ТЮФ Б.Г.Креминський опублікував статтю "Турніри як форма роботи з обдарованою молоддю". Ця стаття закінчується так: "Зараз в Україні щорічно проводяться турніри юних фізиків, хіміків, математиків, винахідників і раціоналізаторів, істориків. Готується підґрунтя для проведення турніру юних біологів." Ми вважаємо, що наш І Харківський відкритий турнір юних біологів виріс на цьому підґрунті, і не випадково він проводився саме у фізико-математичному ліцеї, який спеціалізується саме на вказаних у цитованій статті предметах. Але як перший паросток, турнір зіткнувся з певними труднощами. Безумовно, турнір був би неможливим без всебічної підтримки адміністрації ліцею (голова оргкомітету турніру - директор ліцею заслужений вчитель України Т.В.Лободюк, члени оргкомітету - завучі ліцею М.Д.Бахметьєв й І.Ю.Ненашев), за що ми їй щиро вдячні.

Одним з болючіших питань турніру є його фінансування. Наш турнір проходив за підтримки Науково-методичного центру "Світ дитинства", що входить до асоціації "Навчальна література - ХХІ сторіччя". Тому організатори турніру висловлюють щиру подяку президентові асоціації Т.І.Фещенко за підтримку і допомогу в організації та проведенні турніру і сподіваються на подальшу взаємовигідну співпрацю.

Турнір проведений, його підсумки вже є предметом аналізу. Нам є над чим працювати, але головним є те, що турнір відбувся і, нам хочеться так думати, матиме продовження.

Завдання відкритих Харківських турнірів:

• Завдання першого Харківського ТЮБ (2000 рік)
• Завдання другого Харківського ТЮБ (2001 рік)
• Завдання третього Харківського ТЮБ (2002 рік)