Початок сайту
Новини науки
Біоконкурси
Всеукраїнська біологічна олімпіада
структура ВБО
олімпіада по роках
Україна в Міжнародній біологічній олімпіаді
Біологічні турніри
турніри по роках
Нейроконкурс
Екологічна олімпіада
по роках
участь у Міжнародному конкурсі екологічних проектів
ЗНО з біології

Вчені-біологи Києва



Пирогов М. І. ПИРОГОВ
Микола Іванович
(1810 - 1881)
Видатний хірург і анатом, засновник воєнно-польової хірургії, педагог, громадський діяч.
Автор низки фундаментальних праць із топографічної анатомії людського тіла.
Учасник Кримської війни 1853-1856 рр. Організатор медичної допомоги пораненим
воїнам. У 1858-1861-"попечитель" Київського навчального округу. Разом із професором
П.Павловим заснував перші недільні школи для дорослих.
Кащенко М. Ф. КАЩЕНКО
Микола Феофанович
(1855 - 1935)
Учений-біолог, ембріолог, селекціонер, академік УАН (з 1919 ). З 1912 - професор Київського політехнічного інституту. Виступив ініціатором створення Зоологічного музею (1919-1926) та акліматизаційного саду (1913 - 1931). Основні напрямки досліджень пов'язані з вивченням проблем ембріології хребетних тварин і людини, гістології, мікроскопічної техніки, теріології, герпетології, акліматизації та селекції рослин.
Бах О. М. БАХ
Олексій Миколайович
(1857 - 1946)
Учений, основоположник вітчизняної школи біохіміків, академік АН СРСР ( з 1929 ). Навчався в університеті св. Володимира. Як керівник міської організації партії "Народна воля" брав участь у революційному русі. Виступив ініціатором створення фізико-хімічного інституту ім. Л. Карпова, а згодом - Інституту біохімії АН СРСР. Основні напрямки досліджень пов'язані з фотосинтезом , окислювальними процесами в живій клітині й вивченням ферментів.
Корчак-Чепурківський А. В. КОРЧАК-ЧЕПУРКІВСЬКИЙ
Авсентій Васильович
(1857 - 1947)
Учений - гігієніст, епідеміолог, академік ВУАН ( з 1921 ). У 1903 - 1934 - приват - доцент, завідувач кафедри університету св. Володимира. Одночасно з 1921 р. очолював кафедру народного здоров'я, а згодом кафедру гігієни й санітарії ВУАН. У 1928 - 1934 рр. Обирався неодмінним секретарем Президії академії . В 1934 - 1938 рр. завідував відділом Інституту демографії та санітарної статистики. Основні напрямки досліджень пов'язані з проблемами епідеміології та санітарного стану населення.
Волкович М. М. ВОЛКОВИЧ
Микола Маркіянович
(1858 - 1928)
Учений-хірург, академік ВУАН (з 1928). У 1882 р. закінчив університет св. Володимира, в якому викладав до 1922. З 1923 - завідувач кафедри хірургії Київського відділення Головнауки Наркомосу України. Одним із перших в Україні опанував методику проведення найскладніших хірургічних операцій.
Яновський Ф. Г. ЯНОВСЬКИЙ
Феофіл Гаврилович
(1860 - 1928)
Учений-терапевт, академік ВУАН (з 1927), один із засновників вітчизняної школи терапевтів. Закінчив університет св. Володимира (1884), практикував до 1919 р. в його клініках, вів педагогічну роботу серед студентів. З 1921 р. завідував кафедрою терапії Київського медичного інституту. Досліджував клініку туберкульозу легень, хвороби нирок , питання клінічної бактеріології, фізіології та патології травлення, патології кровообігу.
Вернадський В. І. ВЕРНАДСЬКИЙ
Володимир Іванович
(1863 - 1945)
Видатний учений, філософ і громадський діяч, організатор і перший президент УАН (1919-1921). Народився в Києві, в сім'ї професора-економіста І.Вернадського. Викладав у Київському університеті (1918-1919). Засновник в Україні геохімії, біогеохімії та радіогеології. Творець всесвітньо відомого вчення про ноосферу. Автор низки праць "Біосфера", "Наукова думка як планетне явище", "Досвід описової мінералогії" та ін.
Липський В. І. ЛИПСЬКИЙ
Володимир Іполитович
(1863 - 1937)
Учений-ботанік, академік УАН (з 1919). Закінчив університет св. Володимира (1886), де продовжував працювати на кафедрі ботаніки та в Ботанічному саду. В 1921 - 1922 - віце-президент, у 1922 - 1928 - президент ВУАН. Основні напрямки досліджень були пов'язані з флористикою, систематикою, географією вищих рослин, гербарною справою, принципами організації ботанічних садів, історією ботаніки. Здійснив експедиції в різні регіони України, описав чотири нові роди та понад 220 нових видів і різновидів рослин. Дослідження водоростей Чорного моря в 1930 - 1931 рр. сприяли створенню першого в Україні заводу з виробництва йоду. Його іменем названо 45 нових видів рослин.
Заболотний Д. К. ЗАБОЛОТНИЙ
Данило Кирилович
(1866 - 1929)
Учений-мікробіолог, епідеміолог, академік ВУАН (з 1922), академік АН СРСР (з 1929), один із основоположників епідеміологічної школи. Закінчив університет св.Володимира (1894). У 1928 -1929 - директор Інституту мікробіології, епідеміології ВУАН. Основні напрямки досліджень пов'язані з вивченням чуми, холери, інших інфекційних захворювань. У 1893 р., вивчаючи холеру, Д.Заболотний у лабораторії професора В. Підвисоцького в Києві провів разом з І.Савченком на собі небезпечний експеримент. Здійснивши завчасно імунізацію, він випив живу холерну культуру, чим довів ефективність щеплення. У 1928-1929 рр. виконував обов'язки президента ВУАН.
Стражеско М. Д. СТРАЖЕСКО
Микола Дмитрович
(1876 - 1952)
Вчений-терапевт, академік ВУАН (з 1934), академік АН СРСР (з 1943), дійсний член АМН СРСР (з 1944), засновник однієї з провідних терапевтичних шкіл. Закінчив університет св. Володимира (1899). З 1922 - завідувач кафедри Київського медінституту. В першій половині 30-х рр. поєднував викладацьку діяльність з роботою в науково-дослідних установах, зокрема, в Інституті експериментальної біології та патології та Інституті клінічної фізіології. 3 1936 р. очолював Український науково-дослідний інститут клінічної медицини. Основні напрямки досліджень пов'язані з проблемами клінічної та теоретичної медицини - фізіології та патології травлення, недостатності кровообігу, хронічної інфекції, алергії ревматизму та туберкульозу. Разом з В.Образцовим уперше в світі поставив прижиттєвий діагноз тромбозу вінцевих судин серця.
Кавецький Р. Є. КАВЕЦЬКИЙ
Ростислав Євгенович
(1879 - 1978)
Учений - патофізіолог, академік АН УРСР (з 1951). У 1931 - 1941 - завідувач відділу,в 1943-1946 - заступник директора Інституту експериментальної біології та патології Міністерства охорони здоров'я України. У 1946 - 1951 - директор Інституту клінічної фізіології АН УРСР. У 1953-1960 - завідувач відділу Інституту фізіології АН УРСР. З 1960 - директор Інституту експериментальної та клінічної онкології МОЗ України ( з 1971 - Інститут з проблем онкології АН УРСР). Основні напрямки досліджень пов'язані з проблемами реактивності організму - розробленням тестів визначення та методів ії підвищення, теоретичних і прикладних проблем онкології. Вперше запропонував лікування пухлин за допомогою лазерів.
Богомолець О. О. БОГОМОЛЕЦЬ
Олександр Олександрович
(1881 - 1946)
Вчений - патофізіолог, громадський діяч, академік ВУАН (з 1929), академік АН СРСР (з 1932), академік АМН СРСР ( з 1944 ). Народився в Києві. В 1930-1946 рр. - президент АН УРСР. Доклав чимало зусиль до створення Інституту експериментальної біології та патології Народного Комісаріату охорони здоров'я УРСР та Інституту клінічної фізіологи АН УРСР. Основні напрямки досліджень пов'язані з актуальними проблемами патологічної фізіології, ендокринології, обміну речовин, імунології, алергології, патології кровообігу, патогенезу шоку, механізму старіння організму.
Шмальгаузен І. І. ШМАЛЬГАУЗЕН
Іван Іванович
(1884 - 1963)
Учений-зооморфолог, академік ВУАН (з 1922), академік АН СРСР (з 1935). Народився в Києві. В 1907 р. закінчив університет св.Володимира, в якому працював до 1912 та в 1921-1941 рр. У 1930 - 1941 - директор Інституту зоології та біології АН УРСР (з 1939 - Інститут зоології), в 1936 - 1948 - директор Інституту еволюційної морфології АН СРСР. Основні напрямки досліджень пов'язані з питаннями еволюційної морфології, експериментальної зоології, вивченням закономірностей росту, проблемою кореляції, філогенії тварин, біокібернетикою.
Палладін О. В. ПАЛЛАДІН
Олександр Володимирович
(1885 - 1972)
Учений-біохімік, один із засновників вітчизняної наукової біохімічної школи, академік ВУАН (з 1929), академік АН СРСР (з 1942), дійсний член АМН СРСР ( з 1944 ). У 1921 - 1931 - завідувач кафедри медичного інституту. З 1925- директор Українського біохімічного інституту, з 1931 - Інституту біохімії АН УРСР. У 1934-1954 завідував кафедрою в Київському університеті. В 1935-1938 обирався неодмінним секретарем Президії, в 1939 - 1946 - віце-президентом, а в 1946 - 1962 - президентом Академії наук УРСР. Основні напрямки досліджень пов'язані з біохімією нервової системи та м'язової діяльності. Першим розпочав біохімічні дослідження вітамінів (1919).

Матеріали для цієї сторінки люб'язно надані О. Г. Козленком (Київський міський педагогічний університет імені Б. Д. Грінченка) та Олександром Ландсманом (відділ гіпертекстових систем ІПрІн)