Початок сайту
Біоконкурси
Законодавство
Всеукраїнська біологічна олімпіада
ІV етап:
структура ВБО
олімпіада по роках
Україна в Міжнародній біологічній олімпіаді
Біологічні турніри
турніри по роках
Нейроконкурс
посібник з нервової системи
Екологічна олімпіада
по роках
участь у Міжнародному конкурсі екологічних проектів
ЗНО з біології
Бібліотека

Червона книга України
Наша кнопка:
наша кнопка
як розмістити

Задачі І Відкритого Харківського студентського турніру з біології

1. "Амінокислоти". У складі живих організмів знайдено більше трьох сотень різних амінокислот. Однак тільки 20 з них є протеїногенними, тобто використовуються для синтезу білків. Де використовуються інші амінокислоти? Яка їхня біологічна роль?

2. "Клонування". Зважте всі "за" та "проти" клонування людини і спробуйте довести свою точку зору з наукової, практичної та соціальної точок зору.

3. "Голонасінні". Голонасінні рослини виникли наприкінці палеозою і швидко розповсюдилися по планеті. Наступна мезозойська ера тривала майже 400 мільйонів років і протягом усього цього часу голонасінні були панівною групою. Це стало можливим завдяки ароморфним змінам - камбію, насінню тощо. Серед цієї групи рослин - чемпіони за тривалістю життя та розмірами, стійкістю до різноманітних хвороб. У зв'язку з цим мезозой ще називають ерою саговників та динозаврів. Але в середині крейдяного періоду з'являються квіткові рослини і досить швидко, за геологічними мірками, витісняють голонасінних, залишаючи їм субконтинентальні райони з досить несприятливими кліматичними умовами. Маючи значно меншу тривалість життя і стійкість до хвороб, ці рослини, однак, посіли панівне місце у сучасній флорі планети. Поясніть, чому?

4. "ДНФ". Медицині відомо випадок, коли люди, котрі вживали їжу з певними харчовими барвниками, починали худнути. Цим швидко скористалися чіпкі бізнесмени, запропонувавши засіб для схуднення. Такою речовиною був барвник жовтого кольору динітрофенол (ДНФ), який надавав хлібним виробам вигляд здоби. Експеримент закінчився трагічно, кілька людей померло. На малюнку показано схему молекулярної взаємодії ДНФ з мембранами мітохондрії. Складіть коментар до цієї схеми та спробуйте пояснити молекулярний механізм негативної дії ДНФ.

5. "Кохання". З часів виникнення людства статеві відносини особин виду Homo sapiens стали винятковими. Біологічна функція розмноження перетворилася на досить складні ритуали, набула особливої специфіки. З'явилися такі поняття, як кохання, вірність, любовна зрада, шлюб, а також різні збочення. Спробуйте дослідити це цікаве явище з біологічної та соціальної точок зору. У короткій доповіді спробуйте чітко розмежувати біологічну сутність почуття кохання та соціальні нашарування, на які воно багате.

6. "Ботанічний сад". Перевиховавшись, Бармалей вирішив посадити ботанічний сад, у якому у відкритому ґрунті росли б і розмножувалися усі види рослин Землі, і для цього він розчистив ділянку землі у долині річки Лімпопо. Визначіть складність реалізації цього проекту, перелічіть та обґрунтуйте всі можливі проблеми, які виникнуть при цьому.

7. "Рослини і комахи". Учений висунув гіпотезу, що певні речовини вивчених ним рослин захищають їх від деяких видів комах. Однак з'ясувалося, що комах саме цих видів часто знаходять на таких рослинах. На вашу думку, чи суперечать ці факти гіпотезі? Як експериментально перевірити, праві ви чи ні?

8. "Очі тварин". На малюнку представлені два варіанти будови органів зору тварин. Цікаво, що їх еволюція почалася з варіанту бокалоподібного заглиблення із поступовим формуванням оптичної системи, подібної до органу зору людини. Але серед тих же безхребетних виникає і інша система зорової рецепції - складне фасеткове око. Розкрийте біологічне значення обох еволюційних варіантів. Поясніть, чому у безхребетних вони виникають обидва, а у хребетних є лише варіант очного бокалу?

9. "ДНК бактерій". Відомо, що сумарний вміст ДНК у бактеріальній клітині набагато менший, ніж в еукаріотичній. Відповідно менший і об'єм закодованої в них інформації. У середньому така ДНК містить кілька тисяч генів, що приблизно в 500 разів менше, ніж, наприклад, у клітинах людини. Відомо, що вони існують у жерлах вулканів, які викидають смертоносні оксиди сірки, їх можна зустріти у верхніх шарах атмосфери, де панують наднизькі температури тощо. Чим можна пояснити те, що бактерії виявляють таку вражаючу різноманітність адаптації, завдяки яким займають найрізноманітніші екологічні ніші, які недоступні еукаріотам?

10. "Синапси". У 1959 році Форшпаном і Поттером були відкриті електричні синапси у рака (Членистоногі). Вони дозволяють клітинам безпосередньо стимулювати одна одну без участі медіаторів та їх рецепторів, як це відбувається при передачі через хімічні синапси. Розкрийте ці механізми передачі збудження через хімічні та електричні механізми збудження. Чому жоден з них не був усунений в процесі еволюції?

11. "Антибіотики". Серед широких верств населення розповсюджена думка, що при будь-якому інфекційному захворюванні найбільш ефективним лікарським засобом є антибіотики. Причому вважається, що чим потужніший препарат, тим ефективніше буде лікування. Навіть при захворюванні на грип така практика є досить розповсюдженою. Чи є антибіотики ефективними при вірусних захворюваннях? Чому? Як саме можна боротися з вірусними інфекціями? Наведіть приклади.

12. "Хлопчики". У одній родині протягом кількох поколінь народжувалися лише хлопчики. Запропонуйте гіпотези, які б пояснювали цей факт з генетичної точки зору.

13. "Мутації та еволюція". Намагаючись спростувати теорію еволюції, автори книги "Життя - як воно виникло? Шляхом еволюції чи шляхом створення?" в розділі "Чи виробляють мутації щось нове?" (с. 102) наводять такі аргументи:
"…Але якщо б усі мутації були сприятливими, хіба вони змогли б виробити щось нове? Ні, не змогли б. Результатом мутації може бути варіація ознаки, яка вже існує. Мутація забезпечує різноманітність, але ніколи не виробляє нічого нового".
Або:
"Мутації можуть змінити колір або структуру волосся. Але волосся завжди залишиться волоссям. Воно ніколи не перетвориться в пір'я. В результаті мутацій може змінитися кисть. Бувають аномалії пальців… Але вона завжди залишиться кистю. Вона ніколи не перетвориться у щось інше…".
І таких доводів анонімні автори наводять безліч. Доведіть або спростуйте ці твердження. Яким чином такі висловлювання можна співвіднести з сучасними науковими даними?

14. "Гемоглобін". Відомо, що чим менші розміри тіла, тим інтенсивніша тепловіддача (правило Рубнера). Особливо виразно ця закономірність простежується у теплокровних тварин. Так, наприклад, дрібні ссавці мають надзвичайно високий рівень метаболізму. Частота серцевих скорочень у них сягає за 200 ударів на хвилину. Вочевидь, що прискорення руху крові зумовлює своєчасне постачання клітин киснем та поживними речовинами, і тим самим отримання необхідної кількості енергії. Цікаво, що показники кількості гемоглобіну при цьому практично не змінюються, і його вміст у всіх ссавців наближується до 150 г на 1 літр крові. Наприклад, середня концентрація гемоглобіну у тварин розмірами від кажанів до коня склала 128,7 г на 1 літр. Чи має таке обмеження кількості гемоглобіну у крові біологічний зміст, адже можна було б припустити і інший еволюційний варіант транспорту кисню без прискорення роботи серця, а лише за рахунок збільшення кількості транспортних білків?

15. "Гермафродитизм". З курсу біології кожному школяреві відоме явище гермафродитизму. Гермафродити мають цілий ряд переваг: майже всі особини популяції здатні до продовження роду, одна особина здатна заселити новий ареал, і нарешті, у них немає потреби витрачати додаткову енергію на відшукування партнера та спарювання. Чому ж тоді переважна більшість видів тварин роздільностатеві, тобто представлені самцями і самками?

16. "Гідра". У фантастичному оповіданні описані істоти, здатні літати подібно до дирижаблів, наповнених воднем. Запропонуйте можливий метаболізм та морфологію таких організмів.

17. "Ліміт Хейфліка". Ліміт Хейфліка - це показник граничної кількості поділів соматичних клітин. Основані на цьому розрахунки показують, що максимальний вік людини може становити 150-200 років. Чому ж тоді реальний вік набагато менший?

18. "Спіральний клапан". Спіральний клапан хрящових риб, що розташований в кишечнику, додатково збільшує поверхню травлення та всмоктування перетравлених органічних речовин. Це надає можливість вкоротити кишечник. Але у кісткових риб, які мають значно вищу організацію, такий клапан відсутній. Спробуйте оцінити доцільність існування такого ефективного пристосування, як спіральний клапан, у хрящових та пояснити його відсутність у кісткових риб.

Використано задачі Харківських відкритих турнірів юних біологів та Всеукраїнських турнірів юних біологів (Суми).


 


 
 
 
 

Ukrainian biological site Physiology in Ukraine Ukrainian society for neuroscience