Загальний огляд
Анатомічна термінологія
Для того, щоб розуміти функції нервових структур, передусім потрібно знати їхні розташування та назви. В анатомії для дослідження та описання будови і топографії органів чи систем органів розглядають організм людини у тривимірному просторі. Для цього через тіло людини, яка знаходиться у вертикальному положенні, умовно проводять три взаємоперпендикулярні площини: фронтальну, сагітальну та горизонтальну.
Фронтальна площина характеризується тим, що проходить через тіло вертикально збоку-вбік та паралельно лобу (frons, frontis – лоб). Вона поділяє тіло на передній та задній відділи. Часто для визначення положення органів людини терміни «передній» (anterior) та «задній» (posterior) замінюють синонімами «черевний» або «вентральний» (ventralis, від venter – живіт) і «спинний» або «дорсальний» (dorsalis, від dorsum – спина) відповідно. Сагітальна площина – ще одна вертикальна площина, яка, на відміну від попередньої, розтинає тіло людини у передньо-задньому напрямку. Такий напрямок проведення площини співпадає з напрямком стріли, яка пронизує тіло. Тому і назву ця площина отримала від слова sagitta – стріла. Дві вертикальні площини, фронтальна та сагітальна, проходять перпендикулярно одна-одній. Сагітальна площина проходить через середину тіла та ділить її на дві симетричні частини - праву (dexter) та ліву (sinister). Тому вона має ще одну назву – серединна (медіанна) площина. Паралельно сагітальній площині проходять парасагітальні площини. Третю площину, горизонтальну, проводять через тіло людини горизонтально. Таким чином, ця площина проходить під прямим кутом як до фронтальної, так і до сагітальної площин. Як наслідок, тіло ділиться на верхній (superior) та нижній (inferior) відділи. Описані три площини можуть бути проведеними через будь-яку точку людини. Тому кількість площин може бути довільною.
Відповідно до площин можна виділити напрямки або осі, які дозволяють зорієнтувати органи відносно положення тіла. Вертикальна вісь направлена вздовж тіла людини, яка стоїть. По цій осі розташовується хребет та органи, які лежать уздовж нього, зокрема, спинний мозок. Слід зазначити, що вертикальна вісь за напрямком співпадає з поздовжньою віссю. Остання також орієнтована уздовж тіла людини незалежно від її положення або удовж кінцівки (верхньої чи нижньої), або уздовж органу (спинний мозок, стовбур мозку), у якого довгі розміри переважають над іншими розмірами. Фронтальна чи поперечна вісь за напрямком співпадає з фронтальною площиною. Ця вісь проходить через тіло справа-наліво або зліва-направо. Сагітальна вісь має передньо-задній напрямок, як і сагітальна площина.
Для позначення положення органів чи частин тіла використовують цілу низку анатомічних термінів:
- медіальний або присередній (medialis, від medianum - середина) - якщо орган (органи) лежать ближче до серединної площини;
- латеральний або бічний (lateralis, від lateris – бік) - якщо орган розміщений далі від серединної площини;
- проміжний (intermedius) - якщо орган лежить між двома сусідніми утвореннями;
- краніальний (cranialis, від грец. kranion – череп, голова) - якщо орган розташований ближче до голови, до головного кінця по поздовжній осі тіла;
- каудальний (caudalis, від cauda – хвіст), якщо орган лежить по поздовжній осі тіла ближче до хвостового (крижового) відділу хребта;
- ростральний (rostralis, від rostrum – дзьоб, морда) - якщо орган лежить попереду, ближче до носа; проксимальний (proximalis, від proximus – ближній) - якщо орган чи частина тіла розташовані ближче до центру тіла чи до його медіанної площини;
- дистальний (distalis, від disto – віддаляюсь) - якщо орган розташований далі від центру тіла чи його медіанної площини;
- базальний (basalis, від грец. basis – основа) основний - той, що відноситься до основи, розташований в основі;
- базилярний (basilaris) - той, що відноситься до основи головного мозку.
Підрозділи нервової системи
У нервовій системі людини виділяють центральну та периферійну частини.
До центральної частини нервової системи або центральної нервової системи (ЦНС) відносять спинний та головний мозок. Всі інші нервові елементи – спинномозкові корінці, спинномозкові та черепно-мозкові нерви і їх розгалуження, нервові плетива та ганглії (вузли), нервові закінчення у всіх тканинах, органах і відділах організму – складають периферійну нервову систему.
В головному мозку людини виділяють стовбур, мозочок та півкулі великого мозку. До стовбуру відносять довгастий мозок, міст та середній мозок. Півкулі великого мозку утворені частинами проміжного мозку, основними ядрами кінцевого мозку та вкриті корою кінцевого мозку.
Анатомо-функціональний принцип класифікації нервової системи виділяє в ній два відділи: соматичний (soma – тіло) та автономний або вегетативний (vegetativus – рослинний). Соматична нервова система здійснює контроль діяльності скелетної мускулатури та м’язів деяких внутрішніх органів. Він забезпечує переважно зв’язок організму з навколишнім середовищем, зумовлюючи чутливість організму за допомогою органів чуття та рухи скелетної мускулатури. Автономна (вегетативна) нервова система іннервує переважну більшість внутрішніх органів (судини, серце, органи шлунково-кишкового тракту, тощо), їхню мимовільну мускулатуру, залози, контролює обмін речовин, тощо.
Оболони нервової системи
Тверда оболона складається з двох листків, між якими формується підтвердооболонний простір, в якому містяться венозні судини. Між твердою та м’якою оболонами локалізується павутинна оболона. М’яка оболона представлена прозорою епітеліальною плівкою з артеріальними судинами, яка щільно приростає до поверхонь мозку. Павутинну та м’яку оболони розділяє підпавутинний простір, заповнений спинномозковою рідиною (ліквором).
Ззовні спинний та головний мозок оточені трьома оболонами: твердою, павутинною та м’якою.
Тверда оболона складається з двох листків, між якими формується підтвердооболонний простір, в якому містяться венозні судини. Між твердою та м’якою оболонами локалізується павутинна оболона. М’яка оболона представлена прозорою епітеліальною плівкою з артеріальними судинами, яка щільно приростає до поверхонь мозку. Павутинну та м’яку оболони розділяє підпавутинний простір, заповнений спинномозковою рідиною (ліквором).
Спинномозкова рідина циркулює між підпавутинним простором та порожнинами структур ЦНС. Порожнина спинного мозку - центральнй канал - переходить у порожнини головного мозку – шлуночки мозку. В межах заднього мозку знаходиться IV шлуночок, який сільвієвим водогоном середнього мозку сполучається з ІІІ шлуночком, локалізованим в межах проміжного мозку. В свою чергу, ІІІ шлуночок міжшлуночковими отворами сполучається із порожнинами кінцевого мозку – бічними шлуночками.
Склад ліквору є важливим для підтримки тканинного гомеостазу. Крім того, такий гідравлічний прошарок між нервовими структурами та кістками створює захист від механічних пошкоджень.